Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

жити самітно

  • 1 solitude

    n
    1) самітність, самота
    2) самотність, безлюдність
    3) pl усамітнені (безлюдні) місця; пустеля
    4) повна відсутність (чогось)
    * * *
    n
    1) самота, самотність
    2) усамітнення, відлюдність
    3) pl відлюдні, безлюдні місця

    English-Ukrainian dictionary > solitude

  • 2 затвор

    1) запертя. В -ре - в заперті. [Княгиня в заперті сидить (Шевч.)];
    2) засув; см. Затворка;
    3) (в запруде) застав (-ву), заставка, опуст (-ту);
    4) самітна келія пустельницька; відлюддя;
    5) лингв. - притул (-лу).
    * * *
    I
    1) техн. замо́к, -мка́; диал. замо́к

    \затвор р ружья́ — затво́р рушни́ці

    2) ( засов) за́сув; диал. за́сов; ( задвижка) за́сувка, диал. за́совка; ( крючок) за́щіпка
    3) ( в плотине) за́ставка; диал. о́пуст, -у
    4) две́рі, -ре́й ( дверь); ( ворота) бра́ма, воро́та
    II
    1) ( место заключения) запертя́, в'язни́ця
    2) ( место жизни затворника) церк. відлю́ддя

    жить в \затвор ре — церк., перен. жити самі́тно (відлю́дно)

    Русско-украинский словарь > затвор

  • 3 hole

    1. n
    1) діра, дірка; отвір
    2) лаз; проріз
    3) мор. пробоїна
    4) яма, ямка
    5) нора
    6) вибоїна; западина
    7) проталина
    8) барліг, лігво
    9) хатинка, халупка
    10) розм. темна кімната (фотографа), фотолабораторія
    11) розм. скрутне (фінансове) становище
    12) недолік, вада; слабке місце; прогалина
    13) амер., розм. невеличка затока, бухточка; ставок; глибоке місце в річці
    14) в'язниця; тюремна камера; карцер
    15) душник; канал (для повітря)
    16) військ. сховище; щілина
    18) вушко
    19) мет. раковина
    20) ав. повітряна яма
    21) рад. мертва зона
    22) шурф; шпур; свердловина
    23) фіз. електронна дірка
    24) зал. тунель
    25) друк., розм. місце в газеті, залишене для останніх вістей
    26) розм. шилінг
    2. v
    1) продірявлювати; просвердлювати; робити отвори; перфорувати; пробивати
    2) довбати, видовбувати
    3) проривати
    4) забиратися в нору (яму тощо)
    5) загнати в нору (звіра)
    6) ув'язнити, посадити в яму
    7) гірн. бурити; закладати шпури; підрубувати

    hole up — а) перебувати у зимовій сплячці; б) жити самітно

    * * *
    I n
    1) діра; отвір; проріз; лаз; мop. пробоїна; pl ходи, червоточини ( у дереві)
    2) яма, ямка
    3) вибоїна; западина
    4) нора; барліг; лігвище
    5) халупа; жалюгідне житло; cл. темна кімната ( фотографа), фотолабораторія
    6) діра, глушина
    7) скрутний стан (пepeв. фінансовий)
    8) недолік, слабке місце
    9) aмep.; дiaл. бухточка, невелика затока; ставок; глибоке місце в річці
    10) тюремна камера; карцер
    11) душник; канал для повітря; cпeц. канал
    12) = arm-hole
    13) = buttonhole I 1
    14) вiйcьк. сховище; щілина; окоп; = foxhole; пробоїна; воронка ( від снаряда)
    15) cпeц. вушко
    16) метал. раковина або пузир ( у виливку)
    17) гipн. виробка малого перерізу; шурф; шпур; свердловина

    hole diggerтex. бур

    18) paд. мертва зона
    19) aв., мeтeop. повітряна яма ( air hole)
    20) c-г лунка
    22) лунка, ямка ( гольф); очко, вигране гравцем найменшим числом ударів ( гольф)
    23) фiз. ( електронна) дірка ( electron hole)
    24) жapг. тунель
    25) пoлiгp.; жapг. місце в газетному наборі, залишене для останніх вістей
    26) жapг. шилінг
    II v
    1) продірявлювати, дірявити, просвердлювати, свердлити; робити отвори, перфорувати; пробивати; довбати, видовбувати; прорватися; продірявитися
    3) забиратися в яму, нору; загнати ( звіра) у нору; icт. посадити в яму, у в'язницю
    4) загнати ( м'яч) у лунку ( гольф)
    5) гipн. бурити; закладати шпури; підрубувати; збивати виробки
    III іст.; = whole

    English-Ukrainian dictionary > hole

  • 4 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

См. также в других словарях:

  • замуровуватися — у/юся, у/єшся, недок., замурува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Щільно закладатися камінням, цеглою і т. ін. (про який небудь отвір, проріз і т. ін. у стіні, підлозі). || перен. Покриватися льодом, інеєм (перев. про вікна, шибки). 2) Замуровувати… …   Український тлумачний словник

  • сич — а/, ч. 1) Хижий нічний птах бурого кольору родини совиних. •• Сиче/м жи/ти жити самітно, замкнуто, відлюдно. 2) перен., розм. Похмура, нелюдима особа; відлюдок. •• Стари/й сич жарт., лайл. про старого, звичайно відлюдкуватого чоловіка …   Український тлумачний словник

  • _Приложение II — Читатели, познакомившиеся с содержанием Приложения I, могут задуматься над таким вопросом: а существуют ли у слов русского языка какие либо приметы, по которым можно было бы определять их принадлежность к тому или иному типу ударения (акцентному… …   Словарь ударений русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»