-
1 solitude
n1) самітність, самота2) самотність, безлюдність3) pl усамітнені (безлюдні) місця; пустеляthe solitudes of the park — відлюдні (затишні) куточки парку
4) повна відсутність (чогось)* * *n1) самота, самотність2) усамітнення, відлюдність3) pl відлюдні, безлюдні місця -
2 затвор
1) запертя. В -ре - в заперті. [Княгиня в заперті сидить (Шевч.)];2) засув; см. Затворка;3) (в запруде) застав (-ву), заставка, опуст (-ту);4) самітна келія пустельницька; відлюддя;5) лингв. - притул (-лу).* * *I1) техн. замо́к, -мка́; диал. замо́к\затвор р ружья́ — затво́р рушни́ці
3) ( в плотине) за́ставка; диал. о́пуст, -уII1) ( место заключения) запертя́, в'язни́ця2) ( место жизни затворника) церк. відлю́ддяжить в \затвор ре — церк., перен. жити самі́тно (відлю́дно)
-
3 hole
1. n1) діра, дірка; отвір2) лаз; проріз3) мор. пробоїна4) яма, ямка5) нора6) вибоїна; западина7) проталина8) барліг, лігво9) хатинка, халупка10) розм. темна кімната (фотографа), фотолабораторія11) розм. скрутне (фінансове) становище12) недолік, вада; слабке місце; прогалина13) амер., розм. невеличка затока, бухточка; ставок; глибоке місце в річці14) в'язниця; тюремна камера; карцер15) душник; канал (для повітря)16) військ. сховище; щілина17) воронка (від снаряда)18) вушко19) мет. раковина20) ав. повітряна яма21) рад. мертва зона22) шурф; шпур; свердловина23) фіз. електронна дірка24) зал. тунель25) друк., розм. місце в газеті, залишене для останніх вістей26) розм. шилінг2. v1) продірявлювати; просвердлювати; робити отвори; перфорувати; пробивати2) довбати, видовбувати3) проривати4) забиратися в нору (яму тощо)5) загнати в нору (звіра)6) ув'язнити, посадити в яму7) гірн. бурити; закладати шпури; підрубувати□ hole up — а) перебувати у зимовій сплячці; б) жити самітно
* * *I n1) діра; отвір; проріз; лаз; мop. пробоїна; pl ходи, червоточини ( у дереві)2) яма, ямка3) вибоїна; западина4) нора; барліг; лігвище5) халупа; жалюгідне житло; cл. темна кімната ( фотографа), фотолабораторія6) діра, глушина7) скрутний стан (пepeв. фінансовий)8) недолік, слабке місце9) aмep.; дiaл. бухточка, невелика затока; ставок; глибоке місце в річці10) тюремна камера; карцер11) душник; канал для повітря; cпeц. канал12) = arm-hole13) = buttonhole I 114) вiйcьк. сховище; щілина; окоп; = foxhole; пробоїна; воронка ( від снаряда)15) cпeц. вушко17) гipн. виробка малого перерізу; шурф; шпур; свердловинаhole digger — тex. бур
18) paд. мертва зона19) aв., мeтeop. повітряна яма ( air hole)20) c-г лунка23) фiз. ( електронна) дірка ( electron hole)24) жapг. тунель25) пoлiгp.; жapг. місце в газетному наборі, залишене для останніх вістей26) жapг. шилінгII v1) продірявлювати, дірявити, просвердлювати, свердлити; робити отвори, перфорувати; пробивати; довбати, видовбувати; прорватися; продірявитися2) прорити3) забиратися в яму, нору; загнати ( звіра) у нору; icт. посадити в яму, у в'язницю5) гipн. бурити; закладати шпури; підрубувати; збивати виробкиIII іст.; = whole -
4 замечать
заметить1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.* * *несов.; сов. - зам`етить1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́житидать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти
\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте
2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш
См. также в других словарях:
замуровуватися — у/юся, у/єшся, недок., замурува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Щільно закладатися камінням, цеглою і т. ін. (про який небудь отвір, проріз і т. ін. у стіні, підлозі). || перен. Покриватися льодом, інеєм (перев. про вікна, шибки). 2) Замуровувати… … Український тлумачний словник
сич — а/, ч. 1) Хижий нічний птах бурого кольору родини совиних. •• Сиче/м жи/ти жити самітно, замкнуто, відлюдно. 2) перен., розм. Похмура, нелюдима особа; відлюдок. •• Стари/й сич жарт., лайл. про старого, звичайно відлюдкуватого чоловіка … Український тлумачний словник
_Приложение II — Читатели, познакомившиеся с содержанием Приложения I, могут задуматься над таким вопросом: а существуют ли у слов русского языка какие либо приметы, по которым можно было бы определять их принадлежность к тому или иному типу ударения (акцентному… … Словарь ударений русского языка